Аварійні комісари забезпечують об’єктивність агрострахування

Що три роки аварійні комісари, які працюють на агростраховому ринку України, мають проходити фахову перепідготовку. Це дає їм змогу не лише підвищувати свій теоретичний рівень та збагачувати практичний досвід, але й підтверджувати право на надання професійних послуг страховикам та сільгоспвиробникам. Такою є обов’язкова вимога подовження їх професійного сертифікату, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Нещодавно перепідготовку пройшли 10 аварійних комісарів. Їх навчання відбувалося на базі Національного університету біоресурсів і природокористування за активної підтримки Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

 

Хто такі аварійні комісари?

Аварійні комісари – одна з головних ланок в агрострахуванні. Це фахівці, які займаються визначенням обставин страхових випадків та проведенням оцінки збитків.

Ось як оцінює важливість їхньої роботи керівник Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лія Сорока: «В українському сільському господарстві страхування здійснюється переважно в галузі рослинництва – щодо зернових та олійних культур. Тому в Україні готують фахових експертів саме в рослинницькій галузі. І якщо трапляється страховий випадок природного характеру, то аварійний комісар має виїхати на відповідне застраховане поле, оцінити збиток та причини його виникнення. Саме на підставі його висновку страхова компанія здійснює компенсацію витрат, яких зазнав сільгоспвиробник».

Також Лія Сорока пояснила, що сільськогосподарські культури в Україні переважно страхуються від погодних ризиків. «Завдання аварійного комісара – визначити, чи насправді посіви постраждали або загинули саме від цих ризиків. Тобто, він має ідентифікувати їх. Це також його безпосередня робота», — додала вона.

Варто зауважити, що «аварійні комісари» — це термін, котрий використовується в нашій країні, хоча в світовій практиці цих фахівців називають аджастерами. Ситуацію прояснила експерт із агрострахування, доцент кафедри глобальної економіки НУБіП України Наталія Герасименко: «Це насправді повелося від нашого сучасного законодавства. Ми вже звикли до цієї термінології – аварійний комісар по відношенню до автотранспорту, майнових ризиків. Якби ми змінювали цей термін по відношенню до агрострахування, це б затяглося на невизначений час, могло сповільнити  ухвалення закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який набув чинності 2012 року. Це також могло б спричинити внесення необхідних змін і до Податкового кодексу, а це вкрай складний процес. Тому в Україні вирішили піти шляхом спрощення та залишити термінологію, що вже існувала в нас на той період».

 

Потреба в незаангажованих фахівцях

Поява аварійних комісарів у вітчизняному агрострахуванні була не випадковою. Її зумовила непроста ситуація, котра складалася в ньому. Йдеться про те, що сільгоспвиробники досить часто виявляли недовіру до страхових компаній, побоюючись, що в разі настання страхових випадків вони не в повному обсязі виконуватимуть взяті на себе зобов’язання, а то й зовсім їх ігноруватимуть. На жаль, такі випадки й справді траплялися в реальному житті. Тому ринок потребував незалежних експертів, які б діяли чітко за методологією та не схилялися на користь однієї чи іншої сторони. Така їхня незаангажованість мала гарантувати їхню об’єктивність.

«Агрострахування в усьому світі вибудовується на довірі, — сказала Лія Сорока. – Так відбувається в Канаді, в США, в європейських країнах. І тут великого значення має не лише висока культура агрострахування, але й запровадження механізмів, які передбачають надійний захист інтересів сторін, що входять у договірні відносини».

2012 року в Україні було запроваджено урядову програму субсидованого агрострахування. На ці цілі з державного бюджету планувалося виділити 70 млн. гривень. Відтак держава ставала одним із активних учасників агрострахового ринку, тож була зацікавлена в тому, щоб рішення щодо компенсації збитків, яких зазнавали аграрії через негоду та інші страхові ризики, ухвалювалися компетентно та вірно. Того ж року Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», що об’єктивно зумовило необхідність подальшої інфраструктурної розбудови сегменту агрострахування, зокрема, шляхом створення інституту професійних та висококваліфікованих аварійних комісарів.

Оскільки фахівців відповідного рівня в Україні бракувало, а ті, які були, не мали необхідних сертифікатів, Нацкомфінпослуг уклав договір з Національним університетом біоресурсів і природокористування, щоб започаткувати майданчик для їх навчання. І вже невдовзі така робота розпочалася.

Безпосередню участь у ній взяла IFC, яка вже тривалий час активно допомагала Україні запроваджувати сучасну систему агрострахування. Підготовка фахових спеціалістів для неї була одним із базових компонентів. Експерти Міжнародної Фінансової Корпорації долучилися до розробки програми навчання, багатьом довелося виступати в ролі консультантів і навіть викладачів.

 «Ми розуміли важливість нашої роботи, — зазначила Наталія Герасименко, — тому від самого початку зорієнтувалися на передові світові практики в агрострахуванні. Підготовлені нами аварійні комісари тепер надають послуги не лише в Україні, але й за її межами».

 

Вчитися та підвищувати кваліфікацію

Перші курси з підготовки аварійних комісарів в Україні розпочалися влітку 2012 року, а вже восени Нацкомфінпослуг сертифікував 33 аварійних комісарів. Переважно це були люди з агрономічною освітою, які вже мали достатній досвід агрострахування. Вони представляли 14 страхових компаній та 3 страхових брокера.

Потому відбулося ще кілька випусків аварійних комісарів, тож сьогодні в Україні їх нараховується вже 76.

«Основні вимоги, які ми ставимо при прийомі на навчання, виписані чинним законодавством, — розповіла Наталія Герасименко. – Насправді вони мінімальні: особа, яка хоче пройти навчання та здобути знання в цій галузі, повинна мати вищу освіту. Причому, не обов’язково, щоб вона була спеціалізованою. Але практика засвідчує, що до нас найчастіше приходять люди з навиками роботи в сільському господарстві, аби, принаймні, розуміти, з чим доведеться працювати».

Програма підготовки аварійних комісарів досить насичена і повністю покриває питання, які виписані в Кваліфікаційному мінімумі, затвердженому Нацкомфінпослуг. Програма розрахована на 196-годинний курс і передбачає як теоретичні, так і практичні заняття. В польових умовах слухачі, зокрема, опановують методологію визначення характеру та масштабів збитків, особливості її застосування.

«База для визначення мінімального кваліфікаційного рівня аварійних комісарів основується на міжнародному досвіді, зокрема, на досвіді Канади, Сполучених Штатів та ряду інших країн», — пояснила Наталія Герасименко.

Не менш насиченою є і програма підвищення кваліфікації аварійних комісарів. І це при тому, що вона вкладається лише в 72 години навчального процесу. Фахівці, які хочуть і надалі працювати на ринку агрострахових послуг, мають скласти іспит на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму, тобто, бути обізнаними в тому, які зміни відбулися в чинному законодавстві, в правилах поведінки на страховому ринку, в цілому в агросекторі. За словами Наталії Герасименко, впродовж нетривалого часу можуть змінюватися навіть технології вирощування певних сільгоспкультур, і в цьому також має бути обізнаний аварійний комісар.

Такі новації зумовили й необхідність внесення певних коректив та урізноманітнення до програми перепідготовки, яка здійснювалася цього року. Вона стартувала 9 жовтня, участь у ній взяли 10 слухачів. Перед ними виступили фахівці Гідрометцентру, які розповіли про нинішні можливості роботи цієї установи, були представники організації, яка займається використанням технології безпілотних літальних апаратів у сільському господарстві. Із перспективами індексного страхування в Україні познайомили експерти Програми IFC. Вони ж розповіли про агрострахові продукти, які використовує ринок.

До слова сказати, Програма IFC 12 жовтня провела у Києві круглий стіл на тему «Агрострахування – ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства». До участі в ньому були запрошені й слухачі курсів. Вони мали змогу познайомитися з сучасними моделями агрострахування, які існують у світі.

«Часом у навчанні навіть використовувався дистанційний підхід, — розповів фахівець Відділу страхування майна та відповідальності Управління андерайтингу страхової компанії «АХА Страхування» Максим Бойко. – Завдяки Інтернет-можливостям на зв’язок з нами з Цюріха виходив представник швейцарської перестрахової+ компанії Swiss Re. Він консультував нас, відповідав на наші запитання, його практичні поради були дуже цінними для нас».

Особливістю цьогорічної програми стало також надання слухачам можливості не лише відвідувати лекційні заняття, а й завдяки посібнику самостійно опрацьовувати матеріал. Практичні заняття проходили за розкладом. Щоправда, за екстремальної погоди вони відбувалися не в польових умовах, а в аудиторії. Проте це жодним чином не позначилося на їх якості. Це підтвердила  одна із учасниць програми, заступник директора Київської філії страхової компанії «Брокбізнес» Лідія Ситник. Вона, зокрема, зазначила: «До іспиту, таким чином, мали можливість підготуватися всі. І всі його успішно склали».

 

Діяти за методологією, а не за уподобаннями

Дотепер в Україні залишається нез’ясованим питання, скільки насправді потрібно мати аварійних комісарів. На думку деяких фахівців, їх кількість може коливатися від 50 до 100 осіб. Інші ж вважають, що вони мусять бути представлені в кожному районі, щоб не їздити на огляди полів з Києва чи інших міст, витрачаючи на це значні кошти й час. Вартість їхніх послуг в такому разі дорожчає. Більше того, якщо аварійний комісар мешкає на певній території, то ліпше знає її погодні умови та причини настання тих чи інших страхових випадків. В такому разі він може покладатися не тільки на думку сільгоспвиробника чи страховика, але й на власні спостереження, що дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію.

На початках, коли інститут аварійних комісарів в Україні лише запроваджувався, передбачалося, що вони будуть незалежними експертами. І надаватимуть послуги як приватні особи. Вони можуть працювати по договору, проте страхові компанії можуть виявити бажання мати таких експертів в штаті компанії. Значною мірою ці очікування справдилися. За даними, наведеними Лідією Ситник, приблизно половина нинішніх сертифікованих аварійних комісарів працюють поза страховими компаніями.

На підтвердження такої думки вона послалася на приклад однієї жінки-аварійного комісара, яка працює на Західній Україні. Як фахівець вона дуже запитана в цьому регіоні, до неї постійно звертаються як сільгоспвиробники, так і страхові компанії.

Сьогодні договір агрострахування, який сільгоспвиробник укладає зі страховою компанією, передбачає можливість залучення аварійного комісара. Тож при настанні страхового випадку не доведеться витрачати дорогоцінний час на пошуки фахівця, здатного оцінити збитки. Але частина аварійних комісарів працює в складі страхових компаній, тому в аграріїв може виникнути логічне запитання – чи можна їм довіряти?

«Якщо аграрій не погоджується з висновками експерта від страхової компанії, він може найняти іншого, незалежного», — каже Максим Бойко. В такому випадку на огляд постраждалих посівів виїжджає цей експерт та його колега — представник страхової компанії. Оскільки аварійний комісар повинен суворо дотримуватися методології, а не власних уподобань чи припущень, фахівці мають дійти спільного результату. Якщо ж відійдуть від методології, то можуть втратити свої сертифікати. А з ними і право надавати послуги з визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків».

Сьогодні дані про аварійних комісарів можна знайти на офіційному Веб-сайті Нацкомфінпослуг. Але найбільше відгуків розходиться безпосередньо між аграріїв, які вже скористалися послугами агрострахування.

15 листопада відбулася офіційна церемонія вручення сертифікатів. Її було організовано Нацкомфінпослуг спільно з Проектом IFC та Національним університетом біоресурсів і природокористування  України. Загалом кваліфікаційні свідоцтва отримали 12 аварійних комісарів, з яких 2 успішно пройшли повний курс навчання, а 10 – курс підвищення кваліфікації.

Під час урочистостей відзначалося, що відтепер в Україні з’явилося ще більше висококваліфікованих спеціалістів, котрі можуть здійснювати незалежну та об’єктивну оцінку втрат у галузі аграрного виробництва, а також  сприяти посиленню довіри агровиробників до аграрного страхування і тим самим позитивно впливати на розвиток  культури агрострахування в країні.

 

Матеріал підготовлений Проектом IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»